Учет материально производственных запасов

Материально-производственные запасы — активы, используемые в качестве сырья, материалов и т. п. при производстве продукции, предназначенной для продажи (выполнения работ, оказания услуг), приобретаемые непосредственно для перепродажи, а также используемые для управленческих нужд организации.

Задачи бухгалтерского учета МПЗ

Основные задачи бухгалтерского учета в этой области:

  • контроль за сохранностью материальных ценностей в местах их хранения и на всех стадиях обработки;

  • правильное и своевременное документирование всех операций по движению материальных ценностей;выявление и отражение затрат, связанных с их заготовлением; расчет фактической себестоимости израсходованных материалов и их остатков по местам хранения и статьям баланса;

  • систематический контроль за соблюдением установленных норм запасов, выявление излишних и неиспользуемых материалов, их реализация;

  • своевременное осуществление расчетов с поставщиками материалов, контроля за материалами, находящимися в пути, неотфактурованными поставками.

Классификация материально-производственных запасов в соответствии с ПБУ

Учет МПЗ необходимо производить в соответствии с ПБУ 5/01 «Учет материально-производственных запасов» (утв. приказом Минфина России от 09.06.01 N 44н).

Согласно указанному ПБУ в состав материально-производственных запасов включаются: сырье, материалы и т. п., используемые при производстве продукции, предназначенной для продажи, активы, используемые для управленческих нужд, готовая продукция, предназначенная для продажи, а так же товары, приобретенные или полученные от других юридических или физических лиц или предназначенные для продажи.

Основная часть МПЗ используется в качестве предметов труда и в производственном процессе. Они целиком потребляются в каждом производственном цикле и полностью переносят свою стоимость на стоимость производимой продукции.
В зависимости от роли, которую играют разнообразные производственные запасы в процессе производства, их разделяют на следующие группы:

  1. сырье и основные материалы;

  2. вспомогательные материалы;

  3. покупные полуфабрикаты;

  4. отходы (возвратные), топливо;

  5. тара и тарные материалы, запасные части;

  6. инвентарь и хозяйственные принадлежности.

Единицей бухгалтерского учета МПЗ кроме номенклатурного номера может быть партия, однородная группа и т. п.

При этом выбранная единица должна обеспечить формирование полной и достоверной информации о запасах, а также надлежащий контроль за их наличием и движением.

Учет МПЗ на счетах бухгалтерского учета

Для учета МПЗ применяют следующие синтетические счета:

10 «Материалы» с соответствующими субсчетами;

11 «Животные на выращивании и откорме»;

15 «Заготовление и приобретение материальных ценностей»;

16 «Отклонение в стоимости материальных ценностей»;

41 «Товары»;

43 «Готовая продукция».

Забалансовые счета:

002 «Товарно-материальные ценности, принятые на ответственное хранение»;

003 «Материалы, принятые в переработку»;

004 «Товары, принятые на комиссию»;

Забалансовый счет «Специальная оснастка, переданная в эксплуатацию».

Формы первичной документации

Учет производственных запасов осуществляется на основании следующих первичных документов: приходного ордера, доверенности, акта о приемке материалов, лимитно-заборной карты, требований, накладной на внутреннее перемещение, накладной на отпуск материалов, карточки складского учета материалов, ведомости учета остатков материалов на складе.

Оценка производственных запасов

Оприходование МПЗ

В соответствии с ПБУ 5/01 материально-производственные запасы принимаются к бухгалтерскому учету по фактической себестоимости.

Фактической себестоимостью материально-производственных запасов, приобретенных за плату, признается сумма фактических затрат организации на приобретение, за исключением налога на добавленную стоимость и иных возмещаемых налогов (кроме случаев, предусмотренных законодательством Российской Федерации).
Фактическими затратами на приобретение материально-производственных запасов могут быть:

  • суммы, уплачиваемые в соответствии с договором поставщику (продавцу);

  • суммы, уплачиваемые организациям за информационные и консультационные услуги, связанные с приобретением материально — производственных запасов;

  • таможенные пошлины и иные платежи;

  • невозмещаемые налоги, уплачиваемые в связи с приобретением единицы материально-производственных запасов;

  • вознаграждения, уплачиваемые посреднической организации, через которую приобретены материально-производственные запасы;

  • затраты по заготовке и доставке материально-производственных запасов до места их использования, включая расходы по страхованию;

  • иные затраты, непосредственно связанные с приобретением материально-производственных запасов.

Оценка МПЗ при выбытии

В соответствии с ПБУ 5/01 при отпуске материально-производственных запасов в производство и ином выбытии их оценка производится организацией (товаров, учитываемых по продажной (розничной) стоимости) одним из следующих методов:

  • по себестоимости каждой единицы;

  • по средней себестоимости;

  • по себестоимости первых по времени приобретения материально-производственных запасов (метод ФИФО);

Применение одного из методов по виду (группе) запасов производится в течение отчетного года.

Инвентаризация МПЗ

В соответствии с требованиями нормативных актов в области бухгалтерского учета как минимум раз в год организация должна провести инвентаризацию принадлежащего ей имущества (активов).

При инвентаризации выявляется фактическое наличие соответствующих объектов имущества (активов), которое сопоставляется с данными регистров бухгалтерского учета.

Порядок проведения инвентаризации (количество инвентаризаций в отчетном году, даты их проведения, перечень имущества, проверяемого при каждой из них, и т.д.) определяется руководителем организации, за исключением случаев, когда проведение инвентаризации обязательно.

Отражение в бухгалтерском балансе данных о МПЗ

Данные о МПЗ (остаток запасов на конец периода) в бухгалтерском балансе отражаются по статье «Запасы».

Полковник Олег Бойко, перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗС України

Cтруктури морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України призначені під керівництвом командирів, перш за все, формувати, підтримувати і поновлювати бойовий дух (морально-психологічний стан) особового складу з метою успішного виконання ними завдань за призначенням.

В українській армії існує багато здобутків і багато проблем. Війна спровокувала явища, які торкаються багатьох сфер – від інформаційної до психологічної. Армія – це люди, які знаходяться в обмежених і небезпечних умовах для життя, без сім’ї, комфорту, будь-яких інших радощів, які доступні цивільним. Все це вимагає від військових сформованості глибоких національно-патріотичних переконань, психологічної готовності до виконання завдань та емоційно-вольової стійкості до впливу негативних чинників бойових умов, відданості військовій справі і Україні.

З початком російсько-української війни, з анексії Криму, Збройні Сили України понесли перші бойові втрати особового складу. Однак, основною ціллю російського агресора була руйнація бойового духу, або іншою термінологією – морально-психологічного стану нашої армії. Крім того, ворог мав на меті дискредитувати вище військово-політичне керівництво, посіяти сумніви в суспільстві щодо здатності армії виконати свою головну функцію: захистити Україну від зовнішньої агресії. З того часу, особовий склад наших Збройних Сил перебуває під постійним негативним впливом ворога у фізичній, інформаційній і віртуальній сфері за такими взаємопов’язаними напрямками.

По-перше, за ідеологічним (сенсовим, екзистенційним, ціннісним). Метою ворога в цьому напрямку було і залишається до тепер – «розмиття” національної ідентичності українців, перш за все – військових. Наприклад, деякі бувші військовослужбовці в Криму втратили національну ідентичність (або її ніколи й не мали), коли російська пропаганда змогла навіяти міф, що перехід до армії РФ це щось аналогічне вільному вибору місця служби після розвалу Радянського Союзу зі збереженням вислуги, фаху.

Російські фахівці інформаційно-психологічних операцій і пропагандисти втілювали вербальні смисли і наративи для послаблення переконань українських військовослужбовців. Це не припиняється і нині. Наприклад: «Росіяни, українці і білоруси – це єдиний братський слов’янський народ”; «Україна веде братовбивчу війну”; «Збройні Сили України – це фашистські карателі народу Донбасу”; «Громадянська війна на Донбасі – це війна українців проти українців”; «Донбас і Крим – це споконвічна російська (малоросійська, новоросійська) земля”; «Росія захистить російськомовних в Україні”. За останні місяці додалося те, що Україна начебто розпочала «Релігійну війну з «істинними православними” тощо. До 2014 року була повна відсутність системної державної політики формування національної ідентичності. Проблеми мови, історії та національної культури постійно пригнічувались фінансово і політтехнологічно.

Так звана ідеологічна складова у Збройних Силах до війни була розроблена на основі тих положень, що були затверджені громадянами Росії – очільниками тодішнього міністерства оборони України. На початок російсько-української війни ця «воєнна ідеологія” існувала в армії як відлуння загальнодержавної проблеми і донині вона ще залишається актуальною. У Збройних Силах до цих пір деякі «червоні командири” (за своєю ментальністю) «святкують” дні заснування більшовиками військових частин НКВД, які брали участь в придушеннях повстань українських селян під час Голодомору. Водночас, це стосується як тих, хто чекає реваншу, так і так званих «професійних патріотів”, які спекулюють на темі «націоналізм – патріотизм”, досягаючи своїх політичних цілей. І все це, звісно, відображалось на Збройних Силах.

По-друге, за інформаційним. Росія створила всі умови для переваги в інформаційному просторі. Він був пронизаний брехнею, суперечливою інформацією, напівправдою. Емоційну істерію в інформаційному просторі всередині України щодо законності застосування Збройних Сил нагнітали, так звані агенти впливу Кремля. Законодавство України не було підготовлено до адекватного реагування на їхню підривну діяльність і не забезпечувало належного інформаційного супроводу Збройних Сил, що з перших днів російської агресії виконували завдання щодо захисту України. Крім того, було недостатньо елементарних засобів доведення інформації до особового складу. А якщо вони і були, то технічно застарілі.

По-третє, за психологічним. Військовослужбовці Збройних Сил України відразу відчули на собі величезні психофізіологічні навантаження війни. Не тільки вони, але й більшість їхніх сімей перебували під постійним інформаційно-психологічним тиском ворога. Все було пронизано страхом, сумнівами, емоційною істерією і невпевненістю. Неналежна психологічна підготовка мобілізованих, контрактників до подолання ними негативних чинників бойової обстановки призводили до психологічної неготовності людей виконувати бойові завдання. Переключення психіки особового складу з мирного на воєнний лад відбувалося тільки тоді, коли були перші втрати, особовий склад попадав під артилерійські обстріли тощо. Але це мало два протилежні аспекти: психологічна стійкість або стрес і паніка.

По-четверте, за соціальним. Соціальна захищеність військовослужбовців характеризувалась відсутністю житла, низькими зарплатами і навіть відсутністю форми одягу, засобів захисту і, як наслідок, занепадом престижу військової служби. Законодавчо соціальний захист, мотивація і робота з особовим складом залишались на рівні найгірших традицій Радянського союзу майже тридцяти років тому. Соціальні проблеми військових, що накопичувались десятиліттями не можуть вирішитися відразу за декілька років.

По-п’яте, за начебто правовим напрямком. У Збройних Силах інституції, які б здійснювали фаховий правовий захист військовослужбовців, особливо з урахуванням особливостей виконання ними обов’язків в бойових умовах були відсутні. З 2014 року Росія незаконно порушувала кримінальні впровадження проти командування військових частин (з’єднань) Збройних Сил, що виконували завдання з оборони України від російської агресії. Мета проста – залякати, безпідставно звинуватити і оббрехати вище військове керівництво, командирів військових частин (з’єднань) в міжнародних правових інстанціях за скоєння начебто воєнних злочинів.

Крім того, стосовно деяких військовослужбовців Збройних Сил спостерігається негативна тенденція щодо цілеспрямованого психологічного тиску, безпідставного шантажу і фальсифікація кримінальних проваджень. Яка мета цього процесу? Добитися дотримання військовими правопорядку і законності чи навпаки: залякувати їх і продовжувати шантаж у «найкращому” стилі прокурорів часів Ягоди чи Берії?

По-шосте, за духовним напрямком. Душпастирство в Збройних Силах фактично здійснювалось на волонтерських засадах. На початку запровадження капеланства ми стикнулись з потужною міжконфесійною ворожнечею та відверто антиукраїнською та антиармійською позиціями окремих конфесій, керованих країною агресором. Наприклад, відмова відспівувати загиблих воїнів АТО та дискредитація Збройних Сил України за калькою російської пропагандистської машини.

Є прописна істина: армія – це дзеркало суспільства. Абсолютно всі процеси і явища, які існують в суспільстві відбуваються і в армії. Ні в якому разі не варто вважати, що армія це щось окреме, відділене. В суспільстві існують проблеми суїциду, алкогольної залежності, наркоманії і вбивства – такі ж самі проблеми переносяться і на армію.

З цього базового моменту і треба виходити аналізуючи ситуації, події, випадки, злочини, що відбуваються в армії. Але при цьому треба зауважити – необхідно порівнювати тенденції щодо військової дисципліни і правопорядку, які проявлялися були у 2014-2015 рр. і що ми маємо у 2018-му. Переконаний, що треба починати будь-який порівняльний аналіз з 2014-го року, коли ми отримали серйозний влив багатьох негативних чинників, які були пов’язані із агресією РФ проти України. Тоді психологія командирів, воїнів та цивільних почала стрімко змінюватись. На це впливали і безпосередні фізичні втрати, і інформаційний вплив, і віртуальний.

Наприклад, якщо ми чуємо чи бачимо в інформаційному просторі якусь статистичну інформацію правопорушень, злочинів чи так званих «небойових втрат” в Збройних Силах, то мова може йти про конкретні інформаційні вкиди. А коли ми говоримо про віртуальний вплив, то тут мова йде про «війну сенсів” – середовище, в якому існує формування цінностей та переконань. До цього відносяться світоглядні цінності, контенти, які «вшиті” у фільми, відеоролики, кліпи, тощо. Це дуже тонка і дуже потужна машина впливу на свідомість громадян і зокрема військових. Російська пропаганда концентрується на тому, що існує начебто один народ, який складається з українського і російського. Будь-якими засобами вона намагається це донести.

Отже, ми маємо низку форпостів, які маємо захищати, розвивати і вдосконалювати всередині Збройних Сил – інформаційний, ідеологічний, психологічний, правовий та соціальний. Атака Росії на Українську армію, була спрямована, перш за все, на бойовий дух захисників України – їх національну ідентичність і емоційно-вольову стійкість. Війна триває не лише на лінії розмежування. Вона триває, перш за все, на фронті переконань. У Росії одним із стратегічних завдань завжди було і залишається руйнація морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України, або іншими словами – їх бойового духу.

«Розмиття” національної ідентичності українців зокрема стосувалось і армії. Безліч офіцерів були прив’язані до Радянського Союзу та начебто дружніх стосунків з російськими офіцерами як його правонаступниками. При цьому Росія залишала частину наших офіцерів в площині свого ідеологічного впливу – заякорила їх вербально, віртуально і сенсово. І найголовніше є те, що в підготовці українських офіцерських кадрів було відсутнє національне виховання. Саме національне! Багато хто просто боявся слів «національний”, «нація” або відверто ненавидів їх. Вони для багатьох були чимось радикальним і були незвичними. Нам докорінно приходиться змінювати принципи ставлення військових, які знаходились під впливом російських навіювань, до Збройних Сил, до захисту українського народу та української державності.

Російські імперативи на кшталт «хунта”, «фашисти”, «нацисти”, «карателі” тощо були елементами, які вживлювали, зокрема у свідомість українського солдата, офіцера, генерала. Ні для кого не є таємницею, що технічних потужностей чорної пропаганди через телебачення, радіо та мережу Інтернет у Росії є вдосталь. Відповідно українські військовослужбовці у 2014-му році здебільшого виконували накази в форматі російського інформаційно-психологічного впливу.

Саме тоді відіграв свою роль ще один чинник – правовий. Адже командири, які в багатьох випадках знаходились під впливом ще радянських імперативів та російської пропаганди, керувались існуючим в Україні законодавством. Тобто вони знаходились в межах конкретного правового поля, яке в тих умовах треба було терміново змінювати.

Отже це був комплекс умов, які впливали на морально-психологічний стан не лише рядових військових, але й їхніх командирів – офіцерів і генералів. Саме в такому полі ми розпочали захист України у 2014 році. Основна мета російської пропаганди – посіяти невпевненість в свої силах та спроба переконати військових в тому, що військово-політичне керівництво держави не здано її захистити. Це триває і зараз, хоч і формати впливу трансформуються, адже ворог шукає різні підходи.

Я хочу наголосити на тому, що так звана «п’ята колона”, яка прагне посилювати зневіру в суспільстві до армії. Підкреслю, що постає питання формування зневіри у нашу спроможність чинити спротив, розвиватись, захищати державу. Ними нагнітається істерія в межах начебто відкритих дискусій. Але дискусія – це не поливання брудом людей у формі, основ нашої державності, якими є Збройні Сили і їх командування. Завдяки поверхневим заявам конкретних осіб суспільству насаджується примітизоване сприйняття внутрішньо-національного діалогу.

Наголошую, що Українська армія не служить жодній політичній силі Вона служить Українському народу. Однак, існує державна вертикаль влади, де кожна гілка має свої обов’язки і, відповідно – відповідальність. Безумовно Збройним Силам допомагають справжні українські політики, які через свої ініціативи на законодавчому рівні або в інших сферах просувають вкрай необхідні рішення щодо зміцнення обороноздатності України.

Отже, структури морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України призначені під керівництвом командирів, перш за все, формувати, підтримувати і поновлювати бойовий дух (морально-психологічний) стан особового складу з метою успішного виконання ними завдань за призначенням. Це головна їхня місія.

Шановні читачі, постарайтеся знайти для себе відповідь на таке запитання: «Чому бойовий дух (морально-психологічний стан) військовослужбовців Збройних Сил України вже п’ятий рік поспіль залишається таким, що дозволяє виконувати їм завдання з оборони країни?”

Важно! В статье рассмотрен порядок учета МПЗ в соответствии с ПБУ 5/01 и Методическими рекомендациями по бухучету МПЗ и специнструментов. С 2021 года эти НПА заменит новый федеральный стандарт ФСБУ 5/2019 «Запасы». О том, как изменятся правила учета МПЗ, подробно рассказали эксперты КонсультантПлюс. Вы можете посмотреть разъяснения, если получите пробный доступ к правовой системе. Он бесплатный.

МПЗ в бухгалтерском учете — что это?

Бухучет МПЗ регламентирован ПБУ 5/01 «Учет материально-производственных запасов». К МПЗ относятся:

  • сырьевой материал, применимый в создании изделия, для исполнения работ или предложения услуг;
  • товары и законченные изделия;
  • материалы, применяемые в управленческих целях.

При этом ПБУ 5/01 не регламентирует учет неоконченного производства.

П. 5 ПБУ 6/01 позволяет учитывать в составе МПЗ активы, в т. ч. сроком пользования свыше 12 месяцев стоимостью до 40 000 руб. Стоимостный порог отнесения таких активов к МПЗ может быть и ниже, он устанавливается в учетной политике организации.

Методические указания по учету материально-производственных запасов

Методуказания по бухгалтерскому учету материально-производственных запасов приняты приказом Минфина РФ от 28.12.2001 № 119н. Они регулируют бухучет МПЗ организаций, кроме кредитных и бюджетных. Рассмотрим основные положения.

Стоимость МПЗ

Определение стоимости МПЗ зависит от способа их получения: материальные ценности могут быть приобретены за плату или безвозмездно, произведены самой организацией, внесены в качестве уставного капитала.

Стоимость купленных материальных ценностей равна фактическим тратам за минусом НДС и прочих возмещаемых налогов.

Из фактических трат складывается и стоимость материальных ценностей, произведенных самой организацией.

Стоимость МПЗ, полученных на безвозмездной основе, равна их рыночной стоимости на момент поступления в организацию.

Ценности, не являющиеся собственностью фирмы, учитываются по цене, согласованной с собственниками, на счетах за балансом.

Активы, купленные в у. е., берутся к учету в цене, рассчитанной в рублях по курсу ЦБ РФ на дату принятия к учету.

Резерв под снижение стоимости материальных ценностей

Методуказаниями предусмотрено образование резерва в случае понижения стоимости или морального и физического износа МПЗ. Его начисление проходит по счету «Прочие доходы и расходы».

Узнать, на каких условиях образуется резерв, можно в материале «Учет резервов под снижение стоимости материальных ценностей».

Выбытие МПЗ

Выбытие МПЗ может происходить одним из трех методов:

  • по себестоимости каждой единицы;
  • по средней себестоимости;
  • по себестоимости первых по времени приобретения припасов (метод ФИФО).

Выбранный способ закрепляется в учетной политике и применяется из месяца в месяц.

Основные черты бухучета материально-производственных запасов

Для учета МПЗ присущи особенности:

  • численный учет перемещения различных видов МПЗ проводится на складах по карточкам складского учета;
  • денежный учет проводится по синтетическим счетам, субсчетам и местам хранения;
  • по истечении месяца производится сопоставление сведений складского учета в денежной оценке с числовыми показателями остатков запасов на складах.

Для контроля учета и сохранности МПЗ предусмотрено проведение инвентаризации.

НПА, регулирующие ее исполнение, вы найдете в статье «Инвентаризация материально-производственных запасов».

Учет МПЗ в бухгалтерии

По методрекомендациям вся первичка по материальным ценностям должна быть передана в установленное графиком документооборота или иным документом системы внутреннего контроля время в бухгалтерию. Именно она получает и проводит проверку первичных учетных документов на верность их оформления и законность свершенных действий.

Учет проходит в разрезе конкретных площадей-хранилищ материалов, а среди них — по каждому названию (номенклатурному номеру), группе материалов, субсчету и синтетическому счету бухучета.

В бухгалтерии должен дублироваться учет на складах с единственным отличием, что в ней положено вести численный и денежный учет, а на складах и подразделениях — только численный.

Документы, которыми сопровождается учет поступления материально-производственных запасов

Учет МПЗ связан с оформлением документов, которые условно можно разбить на две группы: внешние и внутренние.

Внешние документы — те, которые выдаются поставщиками МПЗ: товарная накладная и счет-фактура, товарно-транспортная накладная. Внутренними документами оформляются материальные ценности, перемещаемые внутри организации.

Поступление материальных ценностей на склад сопровождается приходным ордером по форме № М-4, актом о приемке материалов по форме № М-7 (по неотфактурованным поставкам). Отпуск материалов в производство и на иные нужды сопровождается выпиской лимитно-заборной карты по форме № М-8.

Передача материалов между структурными единицами предприятия или ответственными лицами может сопровождаться требованием-накладной на отпуск материалов по форме № М-11. Эта форма применяется и для сдачи на склад неизрасходованного материала.

Если структурные единицы предприятия находятся удаленно друг от друга, для передачи материалов между ними используется накладная по форме № М-15. Ее также применяют для передачи материальных ценностей сторонним компаниям, например, при передаче давальческого сырья.

С января 2013 года организация имеет право использовать собственные формы первичных документов (закон «О бухучете» от 06.12.2011 № 402-ФЗ), закрепив их в своей учетной политике.

Проводки при учете материально-производственных запасов на предприятии

При поступлении МПЗ проводки следующие:

Дт 10 (41) Кт 60.

В случае наличия НДС:

  • Дт 10 (41) Кт 60 — на сумму без учета НДС;
  • Дт 19 Кт 60 — сумма НДС, указанная в счете-фактуре.

При выбытии МПЗ проводки следующие:

Списаны МПЗ на производственные нужды:

Дт 20 Кт 10 (41, 43).

Списаны МПЗ на общехозяйственные нужды:

Дт 26 Кт 10 (41, 43.).

Списаны МПЗ на расходы на продажу:

Дт 44 Кт 10 (41, 43).

Списана стоимость проданных МПЗ:

  • Дт 90 Кт 41 (43);
  • Дт 91 Кт 10.

Какие есть субсчета к счету 10 и как их правильно использовать, смотрите в Готовом решении от КонсультантПлюс. Пробный доступ к правовой системе можно получить бесплатно.

Итоги

73. Учет расхода производственных запасов

Отпущенные в производство и на другие нужды материалы списывают с кредита материальных счетов в дебет соответствующих счетов издержек производства и на другие счета в течение месяца по учетным ценам. При этом составляют следующую бухгалтерскую проводку:

дебет счета 20 «Основное производство» (материалы отпущены основному производству), дебет счета 23 «Вспомогательные производства» (материалы отпущены вспомогательным производствам), дебет других счетов в зависимости от направления расходов материалов (25, 26 и др.) в корреспонденции с кредитом счета 10 «Материалы» или других счетов по учету материалов.

Проданные материалы списывают с кредита счета 10 в дебет счета 91 «Прочие доходы и расходы». По дебету счета 91 отражают также расходы, связанные с продажей материалов.

При списании материалов вследствие непригодности их фактическая себестоимость списывается со счета 10 «Материалы» (при использовании учетных цен для синтетического учета материалов) и со счета 16 «Отклонения в стоимости материальных ценностей» в дебет счета 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей». В зависимости от конкретных причин списания со счета 94 списанные материалы относят на счета учета затрат на производство и издержек обращения, расчетов по возмещению материального ущерба или финансовых результатов.

По истечении месяца определяют разницу между фактической себестоимостью израсходованных материалов и стоимостью их по учетным ценам. Разницу списывают на те же счета затрат, на которые были списаны материалы по учетным ценам – счета 20, 23, 25, 26 и др. При этом если фактическая себестоимость выше учетной цены, то разницу между ними списывают дополнительной бухгалтерской проводкой, обратную же разницу – способом «красное сторно», т. е. отрицательными числами.

Отклонения фактической себестоимости материалов от стоимости их по учетным ценам распределяют между израсходованными и оставшимися на складе материалами пропорционально стоимости материалов по учетным ценам.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.
Читать книгу целиком
Поделитесь на страничке

Реализация и прочее выбытие производственных запасов  
Отражена задолженность перед бюджетом по налогам и сборам, связанным с реализацией и прочим выбытием производственных запасов 48 68  

Списан финансовый результат от реализации и прочего выбытия производственных запасов (кроме договора дарения)  
Наряду с реализацией готовой продукции, произведенной организацией, ею могут реализованы и другие активы, находящиеся в ее собственности основные средства, нематериальные активы, производственные запасы и другие ценности. Учет реализации этих активов (кроме материалов) ведут на счетах 47 Реализация и прочее выбытие основных средств и 48 Реализация прочих активов , о чем было сказано выше. В отдельном параграфе будет изложен порядок учета экспортных операций и бартерных сделок (обмен товаров на товары).  
Кроме продукции (работ, услуг), организации могут реализовать основные средства, нематериальные активы, производственные запасы, ценные бумаги и другие активы. Реализация основных средств отражается на счете 47 «Реализация и прочее выбытие основных средств», а прочих активов — на счете 48 «Реализация прочих активов».  

К таким убыткам относятся стоимость уничтоженных или испорченных производственных запасов, товаров и других ценностей (кроме основных средств) затраты по погибшим посевам расходы, связанные с ликвидацией последствий стихийных бедствий, за вычетом стоимости полученного при этом металлолома, топлива и других материалов потери от простоев, вызванных стихийными бедствиями расходы на мероприятия, связанные с предотвращением стихийных бедствий. Потери от уничтожения, гибели или порчи основных средств относятся на счет 47 «Реализация и прочее выбытие основных средств». Сумма убытков от стихийных бедствий относится с кредита счетов учета материальных ценностей, расчетов по оплате труда, учета денежных средств и т.п. в дебет счета 80 «Прибыли и убытки».  
В случае продажи в кредит под товарный вексель не продукции (работ, услуг), а материальных ценностей учет зависит от вида реализуемых активов. Если реализуют основные средства, то используется счет 47 Реализация и прочее выбытие основных средств если продают нематериальные активы, производственные запасы, то — счет 48 Реализация прочих активов .  
Товары (работы, услуги), поступившие на предприятие по товарообменной операции, приходуются по дебету счетов производственных запасов, товаров или других счетов в корреспонденции со счетом 60 Расчеты с поставщиками и подрядчиками или 76 Расчеты с дебиторами и кредиторами . Одновременно на стоимость товаров (работ, услуг) уменьшается задолженность по счету 60 в корреспонденции с кредитом счетов реализации (46 Реализация продукции (работ, услуг) , 47 Реализация и прочее выбытие основных средств и 48 Реализация прочих активов ), а на дебет счетов реализации списывается себестоимость отгруженной предприятием продукции (выполненной работы, услуги), товаров, основных средств и иного имущества в счет товарообменной операции в корреспонденции с соответствующими счетами учета этих ценностей.  
В случае реализации и прочего выбытия имущества организации (основных средств, производственных запасов, ценных бумаг и др.) убыток или доход по этим операциям относят на финансовые результаты организации.  
При выбытии материально-производственных запасов (отпуск в производство и реализация на сторону производственных запасов, продажа товаров (кроме учитываемых по продажной стоимости), списание, прочее выбытие) они могут быть оценены одним из четырех способов  
Кроме продукции (работ, услуг) организации могут реализовывать основные средства, нематериальные активы, производственные запасы, ценные бумаги и другие активы. Реализацию основных средств отражают на счете 47 Реализация и прочее выбытие основных средств , а прочих активов — на счете 48 Реализация прочих активов . Следует иметь в виду, что на счете 47 отражают не только реализацию основных средств, но и выбытие их по любым другим причи-  
По строкам 090 Прочие операционные доходы и 100 Прочие операционные расходы отражаются данные по операциям, связанным с движением имущества организации (основных средств, запасов, денежных средств, ценных бумаг и т.п.)- К ним относятся реализация основных средств и прочего имущества, списание основных средств с баланса по причине морального износа, сдача имущества в аренду, содержание законсервированных производственных мощностей и объектов, аннулирование производственных заказов (договоров), прекращение производства, не давшего продукции. При этом доходы, причитающиеся по этим операциям, и затраты, связанные с получением этих доходов, показываются по строкам 090 и 100 развернуто (не сальдируются). В случае компенсации затрат на содержание законсервированных производственных мощностей и объектов, по аннулированным производственным заказам (договорам), прекращенному производству, не давшему продукцию, соответствующие суммы показываются по статье Прочие операционные доходы . В случае выбытия амортизируемого имущества по строке 100 отражаются его остаточная стоимость, а также расходы, связанные с выбытием имущества.