Уборка в ЛПУ

Содержание

Инвентарь и чистящие средства

Поскольку целью уборки в ЛПУ является не только удаление загрязнений, но и обеззараживание поверхностей, то для работы потребуются профессиональные чистящие средства и специальные дезинфицирующие растворы, обладающие противомикробным и противобактериальным эффектом. Кроме того, для каждого вида работы необходим специальный инвентарь:

  • по 2 тары для обработки поверхностей (для мытья пола, стен, оборудования, мебели);
  • тара для мытья окон;
  • 2 швабры (для стен и пола);
  • 2 ветоши (стерильная и нестерильная);
  • тряпка для пола;
  • 2 ерша для радиаторов;
  • бактерицидная лампа;
  • спецодежда (перчатки, фартук, халат, маска, колпак) и спецобувь.

На предметах многократного использования должны стоять маркировки, указывающие на их назначение. Что касается стерильной ветоши, то она потребуется для проведения генеральной уборки асептических и режимных кабинетов.

При работе с дезинфицирующими растворами нужно соблюдать правила безопасности согласно указаниям на упаковке. Приготовление растворов необходимо производить, соблюдая стандарты и рекомендации, указанные в инструкции. В среднем расход таких средств равен 100— 150 мл на 1 квадратный метр поверхностей.

Текущее наведение порядка

Текущая уборка в ЛПУ представляет собой влажную уборку всех поверхностей с применением специальных средств. Частота проведения процедуры зависит от назначения помещения. Так, в послеоперационных палатах, перевязочных и палатах интенсивной терапии текущая уборка должна выполняться 2 раза, в терапевтических палатах — 1 раз, а в палатах для новорожденных — 3 раза в сутки. Работы следует выполнять по указанному порядку. Алгоритм проведения текущей уборки в ЛПУ выглядит следующим образом:

  1. Надеть спецодежду и спецобувь.
  2. Обработать дезинфицирующим раствором поверхности (оборудование, стены, мебель, двери, раковины).
  3. Промыть поверхности, используя емкость с чистой водой.
  4. Вымыть пол приемом «двух ведер».
  5. Провести кварцевание помещения.
  6. Обработать дезинфицирующими средствами инвентарь и ветошь, промыть их чистой водой и просушить.

Для мытья пола приемом «двух ведер» потребуется две емкости. Первая заполняется водой с антисептическим средством, вторая — обычной водопроводной водой. Работа начинается с мытья пола уборочной ветошью, смоченной в первой емкости, затем тряпка прополаскивается во второй емкости и используется для повторного промывания того же участка пола.

Для контроля работы бактерицидных ламп необходимо вести журнал учета. После окончания кварцевания проводится проветривание. Закрыть окна (форточки) можно только тогда, когда полностью пропадет запах озона.

Технология выполнения генеральной уборки

Производить генеральную уборку следует по графику, составленному старшей медсестрой и одобренному администрацией ЛПУ. График разрабатывается с ориентацией на профиль организации и режим дезинфекции. Например, в палатах для новорожденных, перевязочных и процедурных кабинетах процедуру необходимо производить не реже 1 раза в неделю, в терапевтических палатах и кабинетах врачей — не менее 1 раза в месяц.

Процедура предполагает обработку дезинфицирующими растворами всех поверхностей, включая радиаторы и внутренние оконные стекла. Работа выполняется последовательно, при ней соблюдаются этапы генеральной уборки в ЛПУ. До начала проведения самой процедуры желательно освободить шкафы и рабочие поверхности, отключить имеющиеся холодильники. Алгоритм проведения генеральной уборки в ЛПУ состоит из следующих шагов:

  1. Утилизировать отходы.
  2. Вымыть руки.
  3. Надеть спецодежду и спецобувь.
  4. Освободить стены и пол (отодвинуть мебель, переставить оборудование).
  5. Выполнить механическую очистку стен, пола, радиаторов с использованием специальных средств.
  6. Смыть чистой водой остатки чистящих средств с поверхностей.
  7. Нанести на поверхности дезинфицирующий раствор.
  8. Сменить перчатки.
  9. Промыть все поверхности чистой водой.
  10. Вымыть пол водой с дезинфицирующим средством.
  11. Промыть пол чистой водой.
  12. Включить бактерицидную лампу, оставить на установленное время (обычно оно составляет 2 часа).
  13. Выключить лампу и проветрить помещение.
  14. Обработать антисептическими средствами инвентарь, промыть его в чистой воде и высушить.
  15. Отметить проведение процедуры в журнале.

Правилами проведения генеральной уборки в ЛПУ предусмотрено использование чистящих и дезинфицирующих средств, входящих в перечень рекомендаций органов санэпиднадзора. За день до назначенной процедуры необходимо простерелизовать ветошь.

Проведение текущих и генеральных уборок в ЛПУ — неотъемлемая часть работы в организациях подобного назначения. Медперсонал должен неукоснительно следовать всем инструкциям, ведь правильность выполнения уборок способствует сохранению здоровья людей.

Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства охорони здоров’я України
від 1 лютого 2019 року N 280

Відповідно до підпункту 26.9 пункту 26 розділу III Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року N 128, та підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми і правила «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу», що додаються.

2. Управлінню громадського здоров’я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра О. Качура та голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України, головного державного санітарного лікаря України А. Пономаренка.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Р. Богатирьова

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
санітарно-епідеміологічної
служби України

А. М. Пономаренко

Національна академія
медичних наук України

А. М. Сердюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
02.04.2013 N 259

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
08 квітня 2013 р. за N 570/23102

I. Загальні положення

1.1. Ці Державні санітарні норми і правила встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу.

1.2. Ці Державні санітарні норми і правила поширюються на заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, незалежно від форми власності та підпорядкування.

1.3. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог цих Державних санітарних норм і правил здійснюють Державна санітарно-епідеміологічна служба України та її територіальні органи.

1.4. Керівник закладу охорони здоров’я, що надає первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, організовує та забезпечує:

наявність цих Державних санітарних норм і правил та доведення їх до відома працівників;

виконання цих Державних санітарних норм і правил усіма працівниками;

виконання постанов, розпоряджень, приписів Держсанепідслужби України та її територіальних органів;

ведення та збереження документації щодо результатів санітарно-гігієнічного обстеження закладу;

належні умови праці працівників відповідно до вимог нормативно-правових актів;

ефективну роботу санітарно-технічного, технологічного, медичного та іншого обладнання;

проведення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації;

наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та їх своєчасне наповнення;

організацію санітарно-освітньої роботи з працівниками шляхом проведення семінарів, лекцій, бесід.

II. Гігієнічні вимоги до розміщення та утримання території

2.1. Заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні розташовуватися в сельбищній території населених пунктів.

2.2. Ділянки будівництва закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, не повинні безпосередньо прилягати до магістральних вулиць та промислово-складських зон і повинні бути віддалені від залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей, інших потужних джерел впливу фізичних та інших чинників відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за N 379/1404.

2.3. Виробничі (медичні і біологічні) та побутові відходи, що утворюються на території закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, підлягають видаленню відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року N 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за N 457/19195.

2.4. Заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, проводять щоденне прибирання території закладу, очистку, мийку та дезінфекцію сміттєзбірників, контейнерів та майданчиків для їх розміщення.

III. Гігієнічні вимоги до планувальних рішень будівель, споруд і окремих приміщень

3.1. Планувальні рішення будівель, споруд і окремих приміщень закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні забезпечувати санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режими і комфортні умови перебування пацієнтів, оптимальні умови праці та відпочинку працівників.

3.2. У закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні бути створені умови для зручного доступу в приміщення і перебування в ньому.

3.3. Основні приміщення та їх мінімальні площі наведено у додатку 1 до цих Державних санітарних норм і правил.

3.4. Допускається обладнання пральні в закладі охорони здоров’я, що надає первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, в ізольованій від приміщень лікувально-профілактичного призначення частині будівлі, яка повинна мати не менше двох приміщень: перше — для збору, тимчасового зберігання та прання білизни, друге — для сушіння, прасування та тимчасового зберігання чистої білизни.

3.5. Стаціонарне устаткування, що є джерелами шуму і вібрації (насоси, кондиціонери, компресори, ліфти, трансформатори тощо), не допускається розміщувати поряд з лікувальними і процедурними кабінетами, а також над і під ними.

IV. Гігієнічні вимоги до внутрішнього оздоблення приміщень

4.1. Для внутрішнього оздоблення використовуються матеріали відповідно до функціонального призначення приміщень.

4.2. Поверхня стін, підлоги і стелі приміщень процедурної повинна бути гладкою, без дефектів, легкодоступною для вологого прибирання і стійкою до обробки мийними та дезінфекційними засобами. При використанні панелей їх поверхня також має бути гладкою.

4.3. Покриття підлоги повинно щільно прилягати до основи. Сполучення стін і підлоги повинно бути закруглене, стики — герметичними.

Підлоги вестибюля, холу, коридорів повинні бути стійкими до механічного впливу.

4.4. У місцях установки раковин та інших санітарних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов’язана з можливим зволоженням стін і перегородок, слід передбачати опорядження останніх вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 метра від підлоги і на ширину не менше 20 сантиметрів від обладнання та приладів з кожного боку.

4.5. Конструкції і матеріали підвісної стелі, що використовуються в приміщеннях закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, очищення та дезінфекції.

4.6. У виробничих приміщеннях повинні використовуватися медичне обладнання та меблі. Зовнішня і внутрішня поверхні медичного обладнання та меблів повинні бути гладкими, без дефектів, легкодоступними для вологого прибирання і стійкими до обробки мийними та дезінфекційними засобами.

V. Гігієнічні вимоги до водопостачання і каналізації

5.1. Заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні бути обладнані водопостачанням та каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням.

Заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні бути забезпечені питною водою, що відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747.

5.2. Очищення і знезараження стічних вод закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинно здійснюватися на загальноміських (сільських) чи інших каналізаційних очисних спорудах, що гарантують ефективне очищення і знезараження стічних вод.

5.3. У санвузлах, кабінетах, де здійснюють прийом лікарі, вбиральнях, у шлюзах боксів, процедурних мають бути встановлені умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані змішувачами та ліктьовими (або ножними) кранами.

5.4. Процедурні кабінети та інші приміщення, що вимагають дотримання особливого режиму і чистоти рук обслуговуючого медперсоналу, повинні бути обладнані умивальниками з установкою ліктьових кранів зі змішувачами та дозаторами з рідким (антисептичним) милом і розчинами антисептиків.

5.5. Усі санвузли забезпечуються електрорушниками або паперовими рушничками, туалетним папером, засобами для миття рук.

Зливні бачки повинні бути обладнані педальними спусками. Двері кабінок санвузлів повинні відкриватись назовні.

VI. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та кондиціювання повітряного середовища приміщень

6.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати оптимальні умови мікроклімату і повітряного середовища приміщень закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу.

6.2. Нагрівальні опалювальні прилади повинні розміщуватися біля зовнішніх стін під вікнами та мати гладку поверхню, стійку до щоденного впливу мийних і дезінфекційних засобів.

6.3. Теплоносієм у системах центрального опалення повинна бути вода з граничною температурою в нагрівальних приладах 85° C. Використання інших рідин і розчинів (антифризу тощо) як теплоносія в системах опалення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, не допускається.

6.4. Приміщення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і природною витяжкою без механічного спонукання.

Робочі приміщення повинні мати умови для природної вентиляції, що здійснюється через кватирки, створи тощо, та мати автономний вентиляційний канал.

6.5. Розрахункова температура та кратність повітрообміну приміщень наведена у додатку 2 до цих Державних санітарних норм і правил.

6.6. Для знезараження повітря і поверхонь кабінети обладнуються бактерицидними опромінювачами або іншими пристроями для знезараження повітря, дозволеними до застосування в установленому порядку.

VII. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення

7.1. Робочі приміщення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, повинні бути забезпечені нормативним природним освітленням.

7.2. Розташовані на стелях світильники загального освітлення приміщень повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.

7.3. В оглядових кабінетах необхідно встановлювати настінні та місцеві (переносні) світильники для огляду пацієнта, при цьому спектр джерел випромінювання світла повинен максимально наближатися до природного.

VIII. Санітарно-протиепідемічні заходи

8.1. Медичні працівники повинні виконувати заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, передбачені санітарними нормами і правилами.

8.2. Усі приміщення, обладнання, медичний та інший інвентар повинні утримуватися в чистоті.

Вологе прибирання приміщень (обробка підлоги, меблів, обладнання, підвіконь, дверей) повинна здійснюватися не менше двох разів на добу за допомогою мийних і дезінфекційних засобів.

Прибиральний інвентар повинен мати маркування із зазначенням приміщень і видів прибиральних робіт, використовуватися за призначенням, оброблятися і зберігатися у спеціальному приміщенні або шафі (поза межами медичних кабінетів).

8.3. Генеральне прибирання приміщень з обробкою стін, підлоги, обладнання, інвентарю, світильників повинно проводитися щомісяця за графіком. Генеральне прибирання (миття та дезінфекція) процедурних та інших приміщень з асептичним режимом проводиться щотижня.

8.4. У разі виявлення пацієнта з інфекційною хворобою (підозрою) після його ізоляції проводиться заключна дезінфекція за режимом, передбаченим для відповідної інфекції.

8.5. Вироби медичного призначення багаторазового застосування, які в процесі експлуатації можуть викликати ушкодження шкіри, слизової оболонки, контактувати з раною, з кров’ю тощо, підлягають передстерилізаційному очищенню, стерилізації і дезінфекції.

8.6. Медичний персонал повинен бути забезпечений комплектами змінного одягу в кількості, що забезпечує щоденну зміну одягу. Зберігання його здійснюється в індивідуальних шафах, що забезпечують роздільне зберігання особистого і спеціального одягу, взуття та головних уборів.

У наявності постійно повинен бути комплект робочого та спеціального одягу для екстреної його заміни у разі забруднення.

8.7. Немедичний персонал, який виконує роботу, повинен мати змінний одяг і взуття.

8.8. Лікарі, фельдшери, медичні сестри, акушерки повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (рукавички, маски тощо). Усі маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю та іншими біологічними рідинами, повинні проводитись у рукавичках.

Начальник Управління
громадського здоров’я

А. Григоренко

Додаток 1
до Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»

Основні приміщення та їх мінімальні площі

Приміщення (функціональне призначення)

Площа (не менше), м2

Кабінет для прийому пацієнтів

Процедурний/оглядовий кабінет / лабораторія

20*

Позицію виключено

Фізіотерапевтичний, масажний кабінет / денний стаціонар

Стерилізаційна

Приймальня

Ізолятор зі шлюзом, тамбуром і вбиральнею

Реєстратура

Приміщення для персоналу

Санвузол

Гардероб для пацієнтів

Приміщення для зберігання прибирального інвентарю та дезрозчинів**

Приміщення для зберігання чистої білизни**

Приміщення для зберігання забрудненої білизни**

____________
* Примітку «*» виключено

** Зберігання прибирального інвентарю, мийних і дезінфекційних засобів, чистої білизни, тимчасове зберігання брудної білизни можливе у спеціальних приміщеннях або в шафах поза виробничими приміщеннями.

(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 р. N 280)

Додаток 2
до Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»

Розрахункова температура та кратність повітрообміну приміщень

Найменування приміщень

Розрахункова температура повітря, °C

Кратність повітрообміну за 1 годину

Кратність витяжки при природному повітрообміні

приплив

витяжка

Процедурний/оглядовий кабінет / пункт щеплень

1,5

1,5

Реєстратура, довідкова кімната, вестибюль, гардеробна

(додаток 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 р. N 280)

>Правила проведення генерального прибирання

генуборка.doc

Правила проведення генерального прибирання

Проводиться під контролем старшої мед. сестри відділення, сестри господині. Генеральне прибирання (миття та дезінфекція) операційного блоку, процедурних, перев’язочних, реанімаційних і післяопераційних палат, стоматологічного кабінету, ЦСО.
Буфету — роздавальної і інших кабінетів, які потребують режиму асептики, проводиться 1 раз в 7 днів.

Генеральне прибирання приміщень палатних відділень і інших функціональних приміщень і кабінетів проводиться за затвердженим графіком не рідше 1 разу на місяць і по епід. показаннями (у разі виникнення інфекційного захворювання).

Етапи проведення генерального прибирання:

  1. Одягнути спец. одяг: халат, головний убір, рукавички, маску (респіратор).
  2. Відсунути наявну в приміщенні меблі й устаткування для забезпечення вільного доступу до панелей (стін) і плінтусів.
  3. Відкрити кватирку, фрамугу
  4. Протерти поверхні меблів, стін на висоту їх забарвлення (на висоту наявної плитки) миючими засобами (сода, мило) для видалення механічних і інших забруднень з метою більш ефективного впливу на оброблювані поверхні дезинфікуючого засобу. Потім приміщення (підлога, стіни), обладнання протирають ганчір’ям рясно змоченою одним з дезінфікуючих розчинів.
  5. Включити бактерицидну лампу на 60 хвилин.
  6. Одягти чистий санітарний одяг (халат, рукавички, маску). Змити дез. розчин чистої (стерильною) дрантям, змоченою водопровідною водою.
  7. Знову включити бактерицидну лампу на 30-60 хв
  8. Провітрити приміщення не менше 30 хвилин.
  9. Відзначити дату проведення генерального прибирання, вказати що використовується дез. засіб і його% концентрацію, час кварцування в «Журналі обліку проведення генеральних прибирань» і «Журналі обліку роботи бактерицидної лампи»
  10. Провести дезінфекцію використаного прибирального інвентарю і дрантя.

Як дез. засобів для проведення генерального прибирання використовуються:

  • 6% перекис водню з о, 5% розчином миючого засобу 60 хвилин
  • 0.2% розчин Жавель-Соліда або Деохлора 60 хв
  • 0,2% розчин сульфохлорантіна Д 60 хвилин
  • 2,3% розчин Дезефекта 60 хв
  • 2% розчин Дюльбака ДТБ / Л 45 хв
  • 1% розчин Лізафіна 60 хв
  • 0,5 розчин Лізафін-спеці 60 хв

Що використовується для генерального прибирання дез. засіб необхідно замінювати не рідше 1 разу в квартал і в разі незадовільних результатів лабораторного контролю зовнішнього середовища.

Складено на підставі:

>обліку генеральних прибирань

Дата проведення генерального прибирання

ІНСТРУКЦІЯ

2.Ультрафіолетовие бактерицидні установки повинні використовуватися в приміщеннях з підвищеним ризиком поширення збудників інфекції (п.4.2):

-операційні, передопераційні стерильні зони ЦСО, палати для недоношених та травмованих дітей.

-перев’язувальні, молочні кімнати, палати реанімаційних відділень, які не стерильні зони ЦСО.

3.Расчетная норма обсягу дезинфікуючого приміщення на один опромінювач в куб.м наступна: — для опромінювача з лампою ДБ-30-1 30 куб.м. для опромінювача з лампою ДБМ-30 45 куб.м

4. Ресурс ламп становить: для ДБ30-1-5000час, для ДБМ-30- 800часов.

5. Під час роботи ламп йде зниження бактерицидного потоку щоб це компенсувати, після закінчення 1/3 номінального терміну служби тривалість опромінення збільшується в 1,2 рази; після 2/3 терміну — в 1,3 рази

6. Догляд за бактерицидну опромінювачем проводиться після відключення від мережі електроживлення:

  • не рідше 1 разу на місяць протирати зовнішні поверхні вологою м’якою серветкою 3% розчином перекису водню з додаванням 0,5% мийного засобу типу «Лотос»; отражатель- сухою м’якою серветкою; лампу- серветкою, змоченою в спирті.

Інструкція складена на підставі:

  1. Керівництва «Використання ультрафіолетового бактерицидного опромінення для знезараження повітря і поверхонь в приміщеннях» Р.3.1.638-98
  2. Керівництва по експлуатації опромінювачів бактерицидних ОБН-01, ОБН-15-01

Правила проведення поточного прибирання

Вологе прибирання приміщень (миття підлог, протирання меблів, обладнання, підвіконь, дверей і т.д.) здійснюється не менше 2-х разів на добу, при необхідності — частіше, із застосуванням миючих (мильно содових розчинів) і дезінфікуючих засобів.

Використання для вологого прибирання приміщень порошкоподібних синтетичних миючих засобів не допускається.

Весь інвентар для прибирання повинен мати чітке маркування із зазначенням приміщень і видів збиральних робіт, використовуватися суворо за призначенням і зберігатися окремо.

Набір прибирального інвентарю

— відра для миття підлоги

— тази (каструлі) для миття панелей

— швабри для миття панелей (стін) і статі

— ганчір’я для миття панелей і для миття підлоги

— йоржі для миття та дезінфекції унітазів.

Виділяється окремий збиральний інвентар (відра, тази, швабри, дрантя) для збирання в операційній, післяопераційних, реанімаційних палат, процедурного кабінету, буфета — роздавальної, палат, коридору, туалету (санітарної кімнати).

Правила обробки прибирального інвентарю після використання
  1. Дезінфекція із застосуванням дез.средства і не обходимой експозицією.
  2. Прополіскування в проточній воді
  3. обов’язкова сушка
  4. Правильне зберігання.

Зберігання здійснюється в спеціально відведеному приміщенні на стелажах. Інвентар для підлоги і панелей зберігається окремо, не стикаючись. Ганчір’я сушиться на решітках.

  1. Сан ПиН 5179-90 (п.9.1)
  2. Наказ № 720
  3. Наказ № 288 МЗСССР від 23.03.76

Проводиться під контролем старшої мед. сестри відділення, сестри господині. Генеральне прибирання (миття та дезінфекція) операційного блоку, процедурних, перев’язочних, реанімаційних і післяопераційних палат, стоматологічного кабінету, ЦСО. Буфету — роздавальної і інших кабінетів, які потребують режиму асептики, проводиться 1 раз в 7 днів.

Схожі статті

  • Генеральне прибирання в приміщеннях ЛПЗ i

  • Правила проведення виставок і виводок собак в клубах службового собаківництва ДОСААФ, загальні

  • Правила заповнення формуляра